03.03.1981 - 16.05.2022

похований у Закарпатській області.

Старший бойовий медик 4 стрілецької роти в/ч А7124.

Загинув в м.Гірське Луганської області.

Родина: Папп Інна Ігорівна – дружина загиблого.

Папп Катерина (08.12.2012 р.н.) – донька загиблого.

Папп Павло (25.07.2014 р.н.) – син загиблого.

Старший лейтенант Олег Поповичук, позивний Депутат, загинув 6 травня 2023 року під час захисту Батьківщини від окупантів на Бахмутському напрямку Донеччини. Офіцеру був 41 рік.

Олег Миколайович народився в селі Жубровичі Житомирської області. Жив у селищі Гостомель на Київщині. Здобув дві вищі освіти: закінчив НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Ірпінську податкову академію. До 2016 року очолював Київську обласну федерацію хортингу і працював суддею на змаганнях. Також був депутатом селищної ради Гостомеля і викладачем Ірпінського державного коледжу економіки та права.

24 лютого 2022 року чоловік взяв до рук зброю та став на захист України від російських окупантів. Олег воював у лавах 77-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ військової частини А4355. Був заступником начальника озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ.

Поховали офіцера в селищі Гостомель на Київщині.

Народився і виріс Андрій Пономаренко в селищі Гостомель. Тут він відвідував садок «Веселка». До першого класу Ірпінської середньої школи №13 Андрій був зарахований у 1989 році. Першою вчителькою була Мальчук Наталія Іванівна. Після закінчення дев’ятого класу (класним керівником був Черепинець Василь Васильович), юнак навчався у Катюжанському професійному коледжі, де здобув професію кухаря.

Андрій не любив фотографуватися та не вів своїх сторінок  у соціальних мережах, тому світлин залишилося дуже мало. Своєї сім’ї чоловік створити не встиг.

Під час окупації Гостомеля у березні 2022 року на подвір’ї власного будинку від серцевого нападу померла мама Андрія Олексійовича, Пономаренко Галина Петрівна. Спочатку жінку поховали у садку біля будинку, а після звільнення Гостомеля відбулася ексгумація і перепоховання жінки. Останні роки перед мобілізацією Андрій працював вантажником у супермаркеті «Фора», що у селищі Гостомель.

 9 березня 2023 року Пономаренко Андрій Олексійович був мобілізований до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Військову підготовку проходив у місті Біла Церква за спеціальністю стрілець-санітар. Після навчання був направлений солдатом у 5-ту стрілецьку роту 2-ого стрілецького батальйону 72 ОМБр, в/ч А-2167 на Донецький напрямок.

У січні 2024 року Андрій Олексійович приїздив у відпустку на тиждень в Гостомель.

Згадує племінниця воїна, що остання розмова по відеозв’язку відбулася 19 вересня 2024 року: «Андрій повідомив, про те, що відправляють у район населеного пункту Вугледар на «нульові позиції». Місто вже було майже в оточенні. Він сказав, що якщо через 4-5 днів не вийде на зв’язок, то залишився там…»

Більше року Герой України вважався безвісти зниклим. Пошукові заходи тривали з 01 жовтня 2024 року по 13 січня 2026 року. За результатами ДНК-експертизи було підтверджено загибель воїна під час евакуації з позицій підрозділу н.п. Вугледар Волноваського району Донецької області.

Пономаренку Андрію Олексійовичу назавжди - 42 роки! Він мужньо і самовіддано захищав суверенітет і територіальну цілісність України. Поховання відбулося в рідному селищі. Вічна пам’ять та шана Герою!

(02.03.1990 – березень 2022)

Безпосередньо брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оборони України