Спогад з 22 року... Насправді вони літали над Гостомелем постійно з моменту висадки, лише на вечір 24-го трохи притихли, але вночі гуркіт гвинтокрилів пробивався навіть через мінометні вибухи у дворі - підвозилося поповнення і б/к, забиралися поранені. Зловити в кадр вдалося лише цього - бо швидко вони проскакують, і попередні спроби зняти їх на телефон були невдалими (окрім одного, але там дуже слабенько видно було, хоча це не завадило якомусь американському журналісту вставити це в репортаж). А на вулицю виходити, щоб познімати - якось я не ризикнув, як і підніматися на верхні поверхи нашої вісьмиповерхівки... Мобільний зв'язок все ще працював, тож я міг викладати навіть відео. Наступного дня, 27 лютого, мобільний здохне майже остаточно, в нас остаточно розрядиться великий акумулятор і всі павербанки, тож на зв'язок я стану виходити лише через СМС, та й їх відправити було дуже проблемно...

Вчора трохи поспілкувався щодо лютого-березня 2022 року в Гостомелі. Потім накрило спогадами. Багато чого було різного, і так дивно, що зараз якісь дрібні деталі вже нечітко згадуються, в першу чергу щодо конкретних дат. До 27 лютого, поки ще був зв'язок, все ще більш-менш зрозуміло, а далі вже дні були просто днями, без дати, просто прожити ще один день і вижити ще одну ніч, і десь здобути води, обезболюючого і памперсів для паралізованої тещі, обігріти квартиру за допомогою натяганих з найближчого будівництва цеглин, нагрітих на вогні, приготувати кашу на вогнищі у дворі між парканами, які хоча б трохи мали прикрити від вибухів мін... І син з обличчям, білішим за наволочку подушки, в коридорі, під час чергового обстрілу, що каже: "Татко, а можна я зараз прокинуся і піду до школи? І щоб мама сварилася, що я запізнитися можу?"

Поки з'явився зв'язок - ми живі. Світла, води, опалення немає. Магазини і заправки не працюють. По Бучі тиняються чкісь дядьки, витягають з наших розбитих БТР та вантажівок (мабуть накрили з гелікоптера) те, що вціліло. На тероборону не схоже, бо немає жодної української позначки, на росіян також - схоже, мародерять. На розв'язці між Ірпенем, Бучей і Гостомелем засів недобитий московський десант, повикидали людей з квартир, зацняли їх приміщення. Схоже, чекають на підкріплення. В Гостомелі, Бучі та в бік Ворзеля росіян не бачив, ані блок-постів, ані патрулів. З боку аеродрому таке враження, що з гучномовця щось кричать, але не чутно, що саме. Кажу лише про те, що бачив, всієї картини не знаю.