У Гостомелі, що розташований неподалік Києва, під час окупації російські військові жорстоко катували та розстріляли 38-річного художника Сергія Захлюпаного.

Малювати Сергій почав змалку. Спочатку дитячі малюнки, потім, у старших класах – ескізи, замальовки. Брав участь у шкільних олімпіадах образотворчого мистецтва, де здобував перемоги на міському та обласному етапах. Був творчою дитиною – міг з пластиліну зліпити тварин: коника, зайчика; або машинку, у якої крутилися колеса, і вона їхала.

Закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури за спеціальністю міське будівництво та господарство. Як інженер-будівельник працював у Бучі, потім у компанії ERC МОНБЛАН, контролював будівництво і здачу в експлуатацію обʼєктів на підприємстві та обслуговування їх в подальшій роботі.

Коли почався Майдан, Сергій активно підтримав протести. Разом із керівником компанії їздив на Хрещатик, привозив протестувальникам і матраси, і ліхтарики, і антиударні мобільні телефони.

Зміни в суспільстві вплинули на внутрішній стан – після Майдану Сергій почав писати картини олійними фарбами. У нього був свій неповторний стиль – яскравий, космічний. Виставлявся на Андріївському узвозі, мріяв про персональну виставку.

Коли російські гелікоптери атакували Гостомель, Сергій відмовився виїхати та прийняв рішення залишатися. З одного боку, хотів захистити від варварів свою квартиру на вулиці Рекунова, яка опинилася в епіцентрі подій, мав котика й собачку і відчував відповідальність за них. З іншого – події розвивалися настільки стрімко, що в певний момент виїзд став просто неможливим.

Квартиру він так і не захистив. Прийшли окупанти та всіх жителів будинку вигнали з квартир у підвал. Хто відчиняв – того спроваджували до підвалу, де зібрали всіх мешканців окупованих будинків. Хто не відчиняв – вибивали двері, виганяли й самовільно заселялися. Двері квартири Сергія теж вибили, і його вигнали в підвал. Скрізь у дворах стояла ворожа техніка з літерою V.

Востаннє мама розмовляла із Сергієм 4 березня, після цього абонент лишався «поза зоною».

З матеріалів досудового розслідування: допитані як свідки жителі будинку 5 на вулиці Рекунова повідомили, що 09.03.22 року Сергія з ліхтариком затримали російські військові біля ворожого БТРу. Тоді його сильно побили, звинувативши в тому, що він ліхтариком підсвічував російську техніку (друзям Сергій говорив, що хоче пошкодити акумулятор на БТРі чи злити солярку). Тоді Сергій залишився живим. Наступного дня свідки подій знову побачили як Сергія вдруге зняли з БТРу російські військові та повели під руки до другого під’їзду. Свідки чули крики, як били та катували Сергія. Потім, через деякий час, бачили, як російські військові непритомного Сергія затягнули на верх БТРа та повезли в бік гаражів. У нього були зв’язані клейкою стрічкою руки позаду спини, на голові була шапка, яка примотана такою ж стрічкою, яка затуляла очі. Через деякий час свідки почули  автоматні черги зі сторони гаражів.

Тіло Сергія Захлюпаного знайшли 21 березня в гаражах неподалік його будинку. Чоловік був босоніж, в одній футболці, зі зв’язаними руками. Його розстріляли лежачого пострілами в потилицю. Поряд знайшли вісім автоматних гільз.

росія вбиває!