Гостомель став одним із перших міст, яке відчуло на собі жорстокість російської окупації. З перших днів війни тут лилася кров не лише військових, а й мирних жителів – людей, які просто хотіли жити у своєму рідному місті, працювати, ростити дітей, будувати майбутнє.
Під час окупації російські військові влаштовували розправи над цивільними, розстрілювали автівки з біженцями, грабували та катували тих, хто залишився. На вулицях Гостомеля знаходили тіла чоловіків, жінок, навіть дітей – їх убивали просто за те, що вони були українцями.
Після звільнення міста світ побачив страшні докази воєнних злочинів: масові поховання, розстріляні сім’ї, зруйновані будинки, у яких колись лунав дитячий сміх. Вони не брали до рук зброї, не становили загрози – вони просто жили, і за це їх позбавили життя.
Цей розділ – данина пам’яті всім невинним жертвам Гостомеля. Ми пам’ятаємо їх. Ми не пробачимо. І ми зробимо все, щоб такі трагедії більше ніколи не повторилися.