Спогади мешканки Гостомеля Алли Загородної (вул. Леонтовича)

24 лютого на аеропорт летіли гвинтокрили. Всі тікали та ми залишилися із сусідами. Нас було 15 людей.  Десь 25-26 лютого ввечері до нас зарвались росіяни. Вибили вікно на кухню у будинку і позабирали всю їжу, навіть туалетний папір…

Ми сиділи в погребі і наш собака, який був прив’язаний  біля нього, своїм гавкотом не впустив росіян до нас. Кожного ранку військові-росіяни їздили біля нас патрулювали, а потім кожного ранку  два гвинтокрила літали навколо нас і стріляли в бік селища Горенка.

Десь 3 березня в саду, біля вул. Леонтовича військові-росіяни з будинку по сусідству робили склад чи оглядовий пункт.

4-5 березня в сад заїхало десяток танків і до нас зайшов російський спецназ і робили зачистку в навколишніх будинках, перевіряли хто проживає, кількість нас. Спецназ був у кількості 10 осіб різного віку. Розпитували хто є по сусідству, перевіряли телефони на наявність забороненої інформації. Перевіряли всі кімнати в будинках, шафи, комоди тощо. Цікавилися, чи не переховуємо ми поранених військових ЗСУ.

Військові-росіяни примушували усіх мешканців вул. Леонтовича до евакуації до Білорусії. У сусіда в крайньому будинку на вулиці, у дворі  стоїть колодязь, військові-росіяни заїхали туди танками і наставили розтяжок, коли виїздили познімали їх.

15 березня вже війська кадировців робили зачистку ходили по будинках по нашій вулиці і забрали  нашого сусіда у полон.  Сусід провів 10 днів  в полоні у військовому містечку. Кадировці дуже часто робили постановочні відео, наче на них постійно нападають, а вони відстрілюються.

Військові-росіяни вивозили майно мешканців Гостомеля вкраденими автобусами, вантажівками. З них не крав тільки ледащо…

29 березня росіяни попали у сусідній будинок (де проживала родина моєї колеги Уховської Л.М.), в одну мить родина втратила своє сімейне гніздо.

1 квітня 2022 року росіян в Гостомелі вже не було, можливо тільки десь загублені чи покинуті.