У ході бою військові Нацгвардії пошкодили злітно-посадкову смугу, що не дало російським літакам Іл-76 змоги переправити основні сили в аеропорт Гостомель. 25 лютого 2022 року російські наземні сили, що прийшли з території Білорусі, зайняли територію летовища, але вже не могли користуватися ним для приймання літаків.
Близько третьої ночі 25 лютого на околиці Києва, у районі Гостомеля, знову пролунали вибухи. Близько 14:00 Міністерство оборони Росії заявило, що відбило аеропорт «Антонов» у результаті операції за участю нібито 200 вертольотів
25 лютого був знищений найдовший літак на планеті- Ан-225. Також за заявою конструктора-споттера Руслана Пала (в мережі Фейсбук) був знищений особистий літак генерального конструктора АНТК — Ан-74Т (UR-74010), легкий транспортний літак з складу АНТК Ан-26, регіональний багатоцільовий — Ан-28, прототип Ан-72П, легкий Ан-2, 2 приватні літаки виробництва Textron/Cessna, пошкоджені передсерійний Ан-140, прототип Ан-132Д та єдиний літаючий в Україні Ан-22.
За заявою Укроборонпрому, на момент вторгнення літак АН-225 «Мрія» перебував на ремонті в аеропорту Гостомель, тому не встиг вилетіти з України і був знищений російськими окупантами. Його відновлення коштуватиме понад $3 млрд і потребуватиме тривалого часу. Літак використовувався для перевезення вакцин від COVID-19.
Зранку 25 лютого бійці підрозділу «Ратибор» (ОМОН) Росгвардії Красноярського краю РФ закріпилися на в’їзді до Гостомеля на перехресті доріг, що ведуть на Бучу, Ірпінь і Київ. Найімовірніше, їхнім завданням було блокування дороги в бік Гостомеля. Тож цей підрозділ відкрив вогонь по військових і цивільних авто на дорозі. Так окупанти з підрозділу «Ратибор» убили 11 і поранили 15 людей, серед яких були військові, поліціянти та цивільні. Серед цивільних поранення отримав громадянин Німеччини Стів Мілінг, який саме їхав у бік Києва, щоб евакуювати дружину із сином. Йому пощастило: поранений, він зміг утекти від росіян, потрапив до української лікарні, а згодом таки вибрався з України разом із сім’єю. В інтерв’ю німецьким медіа чоловік заявив, що готовий свідчити проти російських військових і вимагає їхнього покарання.
25 лютого 2022 року російські окупанти у Гостомелі з усіх видів озброєння розстріляли 12 автомобілів.Найменша кількість влучань у транспортних засобах — 38 куль, найбільше — 178. За день ворожі війська розстріляли 12 автомобілів. Тоді окупанти вбили 11 людей, а ще 15 отримали поранення.
Євгенієві Бабанову було 33 роки. Російські окупанти розстріляли чоловіка в Гостомелі 25 лютого 2022-го, коли він намагався евакуюватися зі села Демидів. Поряд загинули його дружина Сніжана та її тітка 25-річна Аделіна Фічічян.
«В автомобілі було шестеро пасажирів, усі налякані. Коли вони заїхали в Гостомель, раптом вискочив військовий, який махнув рукою, щоби розверталися. Женя почав розвертатись і швидко їхати геть, коли по них відкрили вогонь. Аделіна встигла подзвонити своєму чоловікові, сказала «по нас стріляють» і зв'язок обірвався… У тій автівці вижили Тимур, син Аделіни, і Леся Бондаренко зі своєю дитиною. Леся, поранена, витягла з палаючої та розстріляної машини дітей і втекла лісом… Коли наші військові звільнили Київщину, ми зрозуміли, наскільки все було страшно. Їхню машину неможливо було впізнати, тіл – майже не було», – розповіла Влада, двоюрідна сестра Євгенія.
Миколі Мамчуру було 80 років. Російські військові вбили його 25 лютого 2022 пострілом в груди. Це сталось біля будинку Миколи на вулиці Свято-Покровській у Гостомелі. Дім чоловіка розташовувався неподалік моста через річку Ірпінь, який підірвали, аби перешкодити наступу ворога на Київ.
Дружина Миколи на той час перебувала у родичів в Шепетівці. Син Дмитро із сім’єю 25 лютого, після того як підірвали міст, спустилися в підвал. До того син ще бачився з батьком, який жив в іншій частині будинку. Вони планували разом виїжджати. Поблизу моста тривали постійні обстріли. Ворожа техніка прямувала в бік Києва. Син із сім’єю пробули в підвалі до 28 лютого.
«Ми чекали батька, але він не прийшов. На вулицю не могли вийти, було небезпечно. Снаряди рвалися і на подвір’ї, і в повітрі. Біля подвір’я горіла військова техніка. Ми сподівалися, що батько встиг добігти, може, до сусіда, або через хату – до брата. Думали, пересидить там і прийде. Але коли до вечора його не було, зрозуміли, що щось трапилося», – розповів Дмитро Мамчур.
Тіло Миколи Мамчура знайшли неподалік подвір’я 28 лютого. Син із сусідом занесли його в двір. Через годину, під постійними обстрілами, родина виїхала з селища.
25 лютого 2022-го, загинув 17-річний Даніїл Шмаглій. Того дня вранці російські війська обстрілювали міст над річкою Ірпінь у Гостомелі. Юнак хотів врятуватися й стрибнув з мосту. Далі про нього довгий час нічого не було відомо.
Дуже важко говорити про сина у минулому часі. Він назавжди залишиться у нашій пам’яті і наших серцях», – сказала мама Ірина.Поховали Даніїла 20 квітня 2022 року у Бахмачі на Чернігівщині. У нього залишилися мама, вітчим, сестра і бабуся.
Зі спогадів Біляк Клавдії Миколаївни
По телефонних дзвінках дізнались, що ворожа техніка сунеться до нас. В районі склозаводу був бій. Дорога була встелена вбитими рашистами та спаленою їхньою технікою. Наші воїни не пустили ворога до Києва і на мосту, на повороті до Ірпеня були розгромлені та спалені російські військові, славнозвісної російської дивізії (елітні війська: кантеміровська дивізія). Події 25 лютого 2022р. зранку до підриву мосту.
Зі спогадів Біляк Анатолія Дмитровича, інженера електроцеху ВАТ «Гостомельський склозавод»
Ідучи на роботу, вранці 25.02.22р. близько восьмої години ранку, бачив, як колона російської техніки із семи одиниць рухалась по центральній дорозі селища в сторону Києва та Ірпеня. Серед цієї техніки було два автомобілі «КамАЗ». Скоро в районі варшавки, де поворот на Ірпінь зчинився гучний бій. Це так «зустрічали» наші воїни рашистів. Це було перед мостом на Мостище. Із Мощуна ЗСУ громили ворога джавелінами, бо вся техніка їхня і особовий склад був спалений до тла. Це була елітна російська армія. Над територією заводу пронеслись два літака, над електроцехом (мабуть «сушки»). Один наздоганяв першого. Кінцевий двобій невідомий нам.
Через годин дві, повертаючись додому із заводу, вийшовши на прохідну, знову побачив рух рашистської техніки по дорозі на Київ. Через хвилин п’ять почувся знову гучний бій у тому ж місці. Із дороги, де стоїть світлофор (зупинка «Склозавод») видно було, що автомобіль «КамАЗ» зупинився біля парку «Щасливий» і двоє рашистів, покинувши авто, побігли в парк, в ліс. Втекли, бо, мабуть бачили попереду чорний погром.
Того ж дня чи ранку (25.02.22р.) міст через річку Ірпінь на Мостище був підірваний нашими військами. Перел мостом на дорозі крім спаленої до тла ворожої техніки, валялись обвуглені чорні тіла рашистів. Автор відео, який зняв цю картину, називав трупи «зашквардовськими».
Зі спогадів Ольги Кацедан
25 лютого 2022 року. Вночі я все ж такі наважилася повернутися додому. Лягли спати. Заснула… Прокинулась десь приблизно о 7.00 від звуків вибухів. Зрозуміла, що потрібно знов йти у підвал. Підняла Женю, чимось нагодувала. Коти дивилися на мене не розуміючи, чому я дала їм їжі менше ніж зазвичай. Сама не їла, бо нічого не лізло… Почитала новини… Якійсь жах… Маріуполь, Миколаїв, Херсон й т.д. За Гостомель та Бучу з Ірпенем мало чого було у новинах. Кажуть, що планують переговори сьогодні…
Якійсь гуркіт за вікном. За нашим будинком було будівництво. Стояв кран, за ним недобудова. За недобудовою головні два будинки ЖК «Покровського». Ці два будинки були як вхідні ворота до нашого ЖК. Як потім вже стало зрозуміло вони стали нашою фортецею, яка прикривала будинки, що були далі.
Гуркіт дуже гучний… Через вікно побачила, що по центральній вулиці – Свято-Покровській їдуть танки. Подзвонила подруга, сказала, щоб я нікуди не думала їхати у бік Києва, тому, що у парку та далі на виїзді стоять російські танки та розстрілюють машини з людьми. На Бучу та Ірпінь також перекриті всі шляхи, стріляють усюди.
Біля підвалу були вже люди, їх вже було більше ніж вчора. Ступор, слухаємо стрілянину у перемішку з вибухами, що лунають зі сторони мосту. Гуркіт танків по центральній вулиці, запах диму, гарі.
Хтось прибіг зі сторони нашої «Фори» (Гостомель, вул. Пушкіна) Каже, що стоїть розстріляна машина. Танк в притул розстріляв машину. Жінка за кермом сидить вбита, а хлопця з бабусею начебто забрала швидка.
Дуже потужна серія вибухів зі сторони мосту. Кажуть мости підірвали… Гостомельський, Ірпінський та ще якійсь, щоб російські війська не дійшли до Києва.
